Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки ОПН

Будь-який об’єкт, де використовується, виготовляється, переробляється чи транспортується небезпечна речовина вважається таким, що може становити загрозу мешканцям прилеглих територій та навколишньому середовищу, або потенційно небезпечним об’єктом. Для того, щоб визначити реальну ступінь небезпеки такого об’єкта проводиться його ідентифікація, за результатами якої потенційно небезпечний об’єкт може бути віднесений до категорії об’єктів підвищеної небезпеки (далі–ОПН) з присвоєнням класу небезпеки І або ІІ, або не віднесений до цієї категорії, тобто і надалі буде вважатися як потенційно небезпечний об’єкт (далі–ПНО).

1. Для чого і кому необхідно проводити ідентифікацію обʼєктів підвищеної небезпеки;
2. Якими нормативними актами передбачається проведення ідентифікації обʼєктів підвищеної небезпеки;
3. Який порядок проведення ідентифікації ОПН;
4. Яка можлива відповідальність за невиконання зазначених вимог законодавства;
5. Строки виконання;
6. Яка вартість проведення ідентифікації обʼєкту підвищеної небезпеки; 
7. Куди може потрапити інформація по обʼєкту, яка була надана для виконання роботи;
8. Як замовити послугу ідентифікації обʼєкта підвищеної небезпеки.

Спершу треба ознайомитись з деякими визначеннями.
Об’єкт підвищеної небезпеки – об’єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об’єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.
Ідентифікація ОПН – порядок визначення об’єктів підвищеної небезпеки серед потенційно небезпечних об’єктів. Тобто вона повинна проводитись після здійснення процедури ідентифікації для потенційно небезпечних обʼєктів з наданням їм відповідного правового статусу та внесення до Реєстру ПНО. 
Нажаль на практиці дана процедура відбувається іншим чином, що в подальшому призводить до казуістичних ситуацій, зокрема при перевірці контролюючими органами. Тобто ідентифкація ОПН проводиться як самостійна процедура без попереднього надання обʼєкту статусу ПНО з внесенням до відповідного Реєстру. Ми Вам наполегливо не радимо діяти за подібним алгоритмом. Потрібно виконувати процедуру ідентифікації ОПН за описом зазначеним раніше.
Суб’єкт господарської діяльності ідентифікує об’єкти підвищеної небезпеки відповідно до кількості порогової маси небезпечних речовин.    
    Враховуючи, що ОПН відрізняється від ПНО фактично лише масою небезпечних речовин, стає зрозумілим, що для великої кількості небезпечних речовин потрібні додаткові превентивні заходи. Такими заходами є ведення окремого реєстру ОПН, які розміщенні на сайтах територіальних органів Держпраці, страхування цивільної відповідальності, розроблення Планів ліквідації аварійних ситуацій, впровадження на обʼєкті системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій тощо. Окрім цього за обʼєктами ОПН здійснюється нагляд 5 контролюючими органами.
У відповідності до ДСТУ 8855:2019 обʼєкт ОПН визнається за класом наслідків як СС3, що в свою чергу призводе до додаткових проектних рішень та подорожчання обʼєкта будівництва вцілому. Однак не слід забувати про безпеку. Ідентифікація ОПН – це складова забезпечення рівня техногенної безпеки. При виконанні ідентифікації виникають багато питань, так як ця процедура є складним і об’ємним процесом установлення тотожності ПНО шляхом визначення специфічних чинників потенційної небезпеки. Багато труднощів виникає при ідентифікації складних та потужних об’єктів. Для цього потрібні спеціальні знання та відповідний досвід.

Проведення ідентифікації обʼєктів підвищеної небезпеки передбачено пунктом 3 Порядку ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки, затвердженому Постановою КМУ від 11.07.2002 року № 956 «Про ідентифікацію і декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки» (НПАОП 0.00-6.21-02), (НПАОП 0.00-6.22-02).

Процедура проведення ідентифікації ОПН зазначена у Порядку ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки, затвердженому Постановою КМУ від 11.07.2002 року № 956 «Про ідентифікацію і декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки» (НПАОП 0.00-6.21-02), (НПАОП 0.00-6.22-02).

Порядок проведення ідентифікації можна розділити на такі складові:

• виділення потенційно небезпечних об’єктів за наявністю небезпечних речовин;
• розрахунок розподілу мас небезпечних речовин в апаратах та трубопроводах визначених потенційно небезпечних об’єктів;
• розрахунок сумарної маси індивідуальних небезпечних речовин або сумарної маси небезпечних речовин, що відносяться до однієї категорії і/або групи;
• порівняння сумарної маси небезпечних речовин з їх пороговою масою;
• складання Повідомлення про результати ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки та надання його до відповідних органів.

Державний   реєстр  об'єктів  підвищеної  небезпеки  веде Держпраці. Включення  об'єкта  підвищеної  небезпеки  до  Державного реєстру  об'єктів  підвищеної  небезпеки  здійснюється протягом 30 робочих днів   після   подання   суб'єктом  господарювання   до територіального   органу  Держпраці  повідомлення  про  результати ідентифікації. У   разі   коли  за  результатами  ідентифікації  об'єкти  не віднесено  до  об'єктівпідвищеної небезпеки, територіальний орган Держпраці   надсилає   суб'єктові господарювання  інформацію  про результати  ідентифікації.

Суб'єкт  господарювання,  у  власності  або користуванні якого  є  об'єкти  підвищеної небезпеки, проводить у шестимісячний строк їх повторну ідентифікацію у разі: 

• зміни умов виробництва,  номенклатури небезпечних речовин або їх кількості; 
• внесення змін до законодавства у сфері діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки; 
• будівництва в  прилеглих  районах  нових  об'єктів,  якщо  це впливає   на   зміст  відомостей,  наведених  у  повідомленні  про результати ідентифікації; 
• зміни власника об'єкта.

Виключення  об'єкта  підвищеної  небезпеки  з  Державного реєстру  об'єктів  підвищеної  небезпеки  здійснюється за рішенням територіального  органу  Держпраці  на  підставі звернення та усіх необхідних  документів,  які подаються суб'єктом господарювання до територіальних органів Держпраці, у разі:

• проведення змін,  що  призвели  до   зменшення   на   об'єкті підвищеної небезпеки сумарної маси небезпечних речовин порівняно з найменшим  нормативом  порогової  маси  відповідно  до  нормативів порогових мас; 
• ліквідації або виведення з експлуатації (списання з  балансу) об'єкта підвищеної небезпеки.

Передбачена адміністративна відповідальність за ст.175 КУпроАП, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста (1700 грн.) до двохсот (3400 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян  і на посадових осіб та фізичних осіб-підприємців – від двохсот (3400 грн.) до трьохсот (5100 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
А також у разі невиконання запропонованих вимог припису уповноважених посадових осіб ДСНС передбачена відповідальність за ст.188-8 КУпроАП, що тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб та фізичних осіб - підприємців від ста (1700 грн.) до двохсот (3400 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Те саме діяння, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб та фізичних осіб - підприємців від двухсот (3400 грн.) до трьохсот (5100 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров’ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Крім зазначених заходів впливу також передбачена кримінальна відповідальність за ст.270 КК України. За порушення встановлених законодавством вимог пожежної або техногенної безпеки, якщо воно спричинило виникнення пожежі або аварії, якою заподіяно шкоду здоров’ю людей або майнову шкоду у великому розмірі передбачено штраф від однієї тисячі (17000 грн.) до чотирьох тисяч двадцяти (68340 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
Якщо порушення встановлених законодавством вимог пожежної або техногенної безпеки спричинили загибель людей, майнову шкоду в особливо великому розмірі або інші тяжкі наслідки, передбачено позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.

Строки проведення ідентифікації ОПН напряму залежать від оперативності наданих замовником технічних відомостей за анкетою виконавця, і проводяться у термін від 5 до 20 робочих днів відносно дати надання вихідних даних та масштабності обʼєкту. Реєстрація    об'єкта    підвищеної   небезпеки органом Держпраці проводиться  протягом  30  робочих  днів  після надання суб'єктом господарювання необхідних матеріалів.

Яка вартість проведення ідентифікації обʼєкту підвищеної небезпеки.
До складу послуги входить:

• вивчення характеристики обʼєкту;
• аналіз кількості та маси небезпечних речовин;
• проведення ідентифікації ОПН;
• направлення Повідомлення за формою ОПН-1 до визначених законом органів;
• супровід і підтримка при здійсненні реєстрації або зняття з реєстрації ОПН у разі спірних питань з контролюючими органами;

Вартість послуг в залежності від кількості та маси небезпечних речовин:

• від 1 до 3 небезпечних речовин та масою менше нормованих порогових значень – 4000 гривень; 
• від 3 і більше небезпечних речовин, а також масою більше ніж нормовані порогові маси – від 4000 гривень (за домовленістю).

Наші фахівці проводять ідентифікацію ОПН з максимальною точністю враховуючи всі нюанси та особливості обʼєкту, а також додержуючись службового етикету. 
У своїй діяльності керуємся Законом України «Про інформацію», Законом України «Про захист від недобросовісної конкуренції», Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України.
    Право на інформацію, створену в процесі діяльності фізичної чи юридичної особи, охороняється в порядку визначеному законом. 
    В свою чергу ми гарантуємо, що отримана від Вас необхідна інформація є конфіденційною та/або комерційною таємницею, якій надається гриф „Комерційна таємниця”  і не буде розголошена третім особам. Несемо повну відповідальність за неналежне використання або за розголошення конфіденційної інформації та комерційної таємниці відповідно до чинного законодавства. Гарантуємо якість, таємність та дотримання строків проведення наших послуг.

Для замовлення ідентифікації ОПН необхідно звернутися

Системний інтегратор інженерних рішень
goobkas.com
goobkas@gmail.com
+380991295403
+380688798540