Протипожежні експертні та інженерні послуги. Рятувальне обладнання

Передусім слід розуміти, що ДСНС України є органом владних повноважень, перелік яких визначений у Положенні про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Постановою КМУ №1052 від 16 грудня 2015 р. Серед основних повноважень слід виділити окремо наступні:

п.48) ДСНС складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров’ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об’єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізаціїпожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту;

п.52) ДСНС застосовує адміністративно-господарські санкції за порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки.

У 2021 році  ДСНС було заплановано 50 590 перевірок щодо дотримання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки. Протягом 2020 року до адміністративної відповідальності притягнуто понад 35 000 керівників закладів і відповідальних посадових осіб, подано до адміністративного суду майже 4 000 позовних заяв на повне або часткове призупинення експлуатації об’єктів, діяльність яких створює загрозу життю та здоров’ю людей.

Виходячи із статистичних даних простежується тенденція до збільшення кількості задоволених адміністративним судом позовних заяв ДСНС. Істотна підтримка судами правової позиції ДСНС надає можливість інспекторам державного нагляду у сфері пожежної та техногенної безпеки підходити до перевірок, в деяких випадкахзанадто вимогливо.

Отже зупинимось на питанні щодо самої процедури здійснення перевірок. Перевірки ДСНС проводяться у відповідності до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Кодексу цивільного захисту України, а такожзатверджено Наказом МВС України від 17.01.2019 № 22 «Про затвердження уніфікованої форми акту, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, та інших форм розпорядчих документів»форми деяких документів, необхідних під час здійснення нагляду(контролю).

Раніше контролюючий орган ДСНС користувався Порядком проведення планових (позапланових) перевірок щодо додержання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. Однак зазначений Порядок втратив чинність і наразі встановлено загальні вимоги до проведення перевірок контролюючими органами, які зазначені у Законі України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі –Закон).

У Законі встановлені такі основні принципи, як:

1. Гарантування прав та законних інтересів кожного суб’єкта господарювання;
2. Об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю);
3. Здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом;
4. Відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю);
5. Відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб'єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства, порушення прав та законних інтересів суб’єкта господарювання;
6. Недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб’єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій;
7. Презумпції правомірності діяльності суб’єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків суб’єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю).

Державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.У разі якщо суб’єкт господарювання на відповідний плановий період включений до планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) одночасно кількох органів державного нагляду (контролю), відповідні планові заходи здійснюються органами державного нагляду (контролю) комплексно –одночасно всіма органами державного нагляду (контролю), до планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) яких включено суб’єкта господарювання.

Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

У разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов’язків суб’єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб’єкта господарювання.

Органи державного нагляду (контролю) та суб'єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.

Невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб'єкта господарювання згідно із законом.

Плановий чи позаплановий захід щодо суб’єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу у суб’єкта господарювання).

ДСНС здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю),оприлюднюють на своїх офіційних веб-сайтах та вносять відомості до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю)не пізніше 1 грудня року, що передує плановому.

Протягом планового періоду здійснення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб’єкта господарювання одним і тим самим органом державного нагляду (контролю) не допускається.

Внесення одного й того самого суб’єкта господарювання до планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) різних органів державного нагляду (контролю) є підставою для проведення щодо такого суб’єкта господарювання комплексного планового заходу державного нагляду (контролю).

Суб’єкт господарювання має право відмовитися від проведення комплексного планового заходу державного нагляду (контролю) шляхом письмового звернення до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності. У такому разі перевірка такого суб’єкта господарювання проводиться згідно з річними планами органів державного нагляду (контролю).

План здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на відповідний плановий період для всіх органів державного нагляду (контролю) затверджує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті та вносить відомості до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) до 15 листопада року, що передує плановому.

Орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності.

З урахуванням значення прийнятного ризику всі суб’єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), належать до одного з трьох ступенів ризику: високий, середній або незначний.

Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

Планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органом державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів господарювання, яка віднесена:

• до високого ступеня ризику – не частіше одного разу на два роки;
• до середнього ступеня ризику – не частіше одного разу на три роки;
• до незначного ступеня ризику – не частіше одного разу на п’ять років.

Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки Державною службою з надзвичайних ситуацій затверджені постановою КМУ №715 від 5 вересня 2018 р.

Стосовно проведення позапланових заходів ДСНС. Позапланові перевірки проводяться у разі:

• подання суб’єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
• перевірка виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);
• звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу;
• доручення Прем’єр-міністра України про перевірку суб’єктів господарювання у відповідній сфері у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
• настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання;
• звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом.

Виходячи з основних вимог Закону, нами було підготовлено наступний алгоритм перевірки ДСНС суб’єктів господарювання:

• Для здійснення планового або позапланового заходу відповідний структурний підрозділ ДСНС видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
• На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) або його заступником із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові і засвідчується печаткою.
• У разі здійснення планового заходу з державного нагляду (контролю)відповідний структурний підрозділ ДСНС направляє письмове повідомлення суб'єкту господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного зв’язку (у тому числі через електронний кабінет чи іншу інформаційну систему, користувачами якої є відповідний орган державного нагляду (контролю) та суб’єкт господарювання, який ним перевіряється) або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб’єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі. Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.
• Перед початком здійснення заходу посадові особи ДСНС зобов'язані пред'явити керівнику суб’єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа ДСНС без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання. Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили зазначених документів.
• Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу у суб’єкта господарювання).
• Проведення планової (позапланової) перевірки.
• За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт перевірки. У разі створення суб’єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов’язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.
• В останній день перевірки два примірники акту підписуються посадовими особами ДСНС, які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
• На підставі акту, складеного за результатами перевірки, ДСНС за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п’яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Строк здійснення планового заходу не повинен перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб’єктів мікро-, малого підприємництва – п’яти робочих днів.

Строк здійснення позапланового заходу не повинен перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва – двох робочих днів.

Шкода, завдана фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державного нагляду (контролю), відшкодовується за рахунок коштів відповідних бюджетів, передбачених для фінансування цього органу, незалежно від вини такої посадової або службової особи.

Невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

Для повного аналізу наявних відхилень від вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки та концептуального вирішення стратегії їх усунення, суб’єкту господарювання слід провести аудит своїх приміщень перед візитом інспекції ДСНС.

Звернути увагу у першу чергу потрібно на наявність:

• Декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;
• Наказів про створення на об’єкті протипожежного режиму;
• Наказів про призначення відповідальних осіб за забезпечення вимог пожежної та техногенної безпеки у будівлях та приміщеннях об’єкту;
• Журналів обліку вогнегасників;
• Журналів інструктажів;
• Журналів перевірки кран-комплектів та пожежних гідрантів;
• Інструкцій для охорони;
• Інструкцій для всіх приміщень;
• Протоколів замірів опору ізоляції електромережі;
• Актів перевірки протипожежного водопроводу;
• Актів перевірки блискавкозахисту;
• Документації на прийняття в експлуатацію та обслуговування систем протипожежного захисту;
• Актів вогнезахисного обробляння конструкцій;
• Посвідчень про проходження навчання з питань пожежної безпеки, цивільного захисту;
• Планів евакуації  та інструкції, що визначає дії персоналу щодо забезпечення швидкої евакуації людей;
• Ідентифікації та повідомлення потенційно небезпечного об’єкту;
• Розрахунку категорій приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою та класів зон;
• Наявність вогнегасників, пожежних щитів і їх укомплектованість;
• Наявність засобів індивідуального захисту органів дихання;
• Наявність та укомплектованість пожежних кран-комплектів.

Це лише орієнтовний перелік необхідної документації, а для запобігання пожежам та її наслідків (пошкодження та знищення майна, завдання шкоди здоров’ю і життю людей) потрібно вживати додаткові протипожежні заходи, які можливо виявити лише натурним дослідженням.

Крім цього існує затверджений наказом ДСНС України №335 від 12 липня 2016 року Примірний перелік документів з питань цивільного захисту, що розробляються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання, яким також можливо користуватись.

Чи готові до майбутнього? Відвідування виставки INTERSCHUTZ дає нам отримувати досвід і укладати контракти з постачальниками інноваційних рішень в секторі пожежної безпеки.

INTERSCHUTZ - це провідна світова виставка пожежних і рятувальних служб, цивільного захисту, безпеки та охорони. Це магніт для компаній з усього світу, які прагнуть освоювати нові ринки для своїх рішень. Це також шоу для професіоналів, які бажають дізнатися про останні інновації та поділитися досвідом зі своїми міжнародними колегами. INTERSCHUTZ - один з кращих на міжнародному рівні, коли мова йде про якість і кількість відвідувачів і експонентів, які він приваблює.

европейские 

украинские

У нас є сильні світові партнери до складу яких входимо і ми!

CTIF - Міжнародна асоціація пожежних і рятувальних служб
Всесвітня організація - працює за безпеку пожежних з 1900 року.
 
CTIF Це єдина організація в своєму роді, яка об'єднує людей і ресурси, які вам потрібні, в ієрархічній середовищі, де начальник і пожежний, професіонал і волонтер знаходяться на рівних, цінуються особистими заслугами і здобутками вище звання.

CTIF також є однією з небагатьох міжнародних організацій, які пережили дві світові війни, а також холодну війну та інші політичні конфлікти, де члени, що знаходяться по різні боки розділових ліній, змогли об'єднатися для справи, щоб врятувати життя і підтримати один одного незалежно від політики і національних кордонів.

У 2021 році було внесені деякі зміни у законодавчі акти, якими підвищено відповідальність за порушення вимог пожежної та техногенної безпеки. Відтепер діють наступні санкції.

Передбачена адміністративна відповідальність за ст.175 КУпроАП, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста (1700 грн.) до двохсот (3400 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян  і на посадових осіб та фізичних осіб-підприємців – від двохсот (3400 грн.) до трьохсот (5100 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

А також у разі невиконання запропонованих вимог припису уповноважених посадових осіб ДСНС передбачена відповідальність за ст.188-8 КУпроАП, що тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб та фізичних осіб - підприємців від ста (1700 грн.) до двохсот (3400 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Те саме діяння, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб та фізичних осіб - підприємців від двухсот (3400 грн.) до трьохсот (5100 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров’ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодозастосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Крім зазначених заходів впливу також передбачена кримінальна відповідальність за ст.270 КК України. За порушення встановлених законодавством вимог пожежної або техногенної безпеки, якщо воно спричинило виникнення пожежі або аварії, якою заподіяно шкоду здоров’ю людей або майнову шкоду у великому розмірі передбачено штраф від однієї тисячі (17000 грн.) до чотирьох тисяч двадцяти (68340 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Якщо порушення встановлених законодавством вимог пожежної або техногенної безпеки спричинили загибель людей, майнову шкоду в особливо великому розмірі або інші тяжкі наслідки, передбачено позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.

Крім цього було доповнено Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 185¹⁴ «Створення перешкод у діяльності уповноважених посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки, пов’язаній з проведенням перевірок».

Санкція цієї статті передбачає у разі створення перешкод у діяльності уповноважених посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки, пов’язаній з проведенням перевірок, –накладення штрафу від ста (1700 грн.) до двохсот (3400 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зазначеною статтею користуються посадові особи ДСНС у разі не допущення до об’єкту перевірки при здійснення планового або позапланового заходу.

Законодавством визначено обов’язок ДСНС подавати позов до суду про зупинення роботи об’єкта, який створює загрозу життю та здоров’ю людей.

Однак слід зауважити, що виявлені та вказані у позові ДСНС порушення не завжди створюють загрозу життю і здоров’ю людей. Зазвичай ДСНС у позові перелічує порушення зазначені в акті перевірки, при цьому ненадавши доказів дійсного створення суб’єктом господарювання загрози життю і здоров’ю людей. Водночас процесуальним законом обов’язок доказування такої загрози покладено саме на ДСНС.

Справа в тому, що  термін і поняття «загроза життю і здоров’ю» у діючому законодавстві не існує і виходячи з судової практики воно є оціночним. Такої думки дотримується, зокрема, і Верховний Суд, зазначаючи, що «в кожному конкретному випадку судам необхідно визначати, чи дійсно створюють виявлені порушення реальну загрозу життю та здоров’ю людей у взаємозв’язку з установленими обставинами, що мають значення для вирішення цього питання».

Тобто значна кількість порушень не перебуває у причинно-наслідковому зв’язку з потенційною можливістю виникнення пожежі, розповсюдженням вогню та створення цим загрози життю і здоров’ю людей. 

З одного боку обов’язок доказування стосовно наявності порушень, які загрожують життю чи здоров’ю людей покладається на ДСНС, однак з іншого боку вкрай важливо надати суду докази на спростування таких тверджень.

Таким доказом може бути  висновоксудового експертаза експертною спеціальністю 10.8 «дослідження обставин виникнення і поширення пожеж та дотримання вимог пожежної безпеки». В результаті чого правова позиція суб’єкта господарювання буде обґрунтованою та переконливою у судовому процесі.

ДСНС зазвичай наполягає на необхідності проведення повторної перевірки для того, щоб пересвідчитися в дійсному усуненні виявлених порушень. Проте у разі спростування відхилень від вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки в процесі проведення пожежно-технічної експертизи – зазначену перевірку проводити не обов’язково.